Як вберегти себе від депресії?

Як вберегти себе від депресії?

Шукайте причину вашого поганого настрою і нейтралізуйте її, а попри те, ось що вам допоможе у дні, коли зовсім кепсько.

Є дуже багато способів як уникати депресії, емоційного вигоряння, поганого настрою. І кожен має свої плюси. Тут деякі з них, які 100% діють для мене самої. Ось відео. Якщо коротко, то алгоритм наступний:

  1. Згадати момент емоційного піднесення і перенести себе думками на деякий час туди, бажано, що він у вас був якось “зафіксований”
  2. Для цього дуже добре підійде Щоденник Вдячності чи Подяки Собі і Всім. Є багато техніік ведення і багато видів, та суть одна – дякувати регулярно!
  3. Щоденник Успіху чи Успішності і системність ведення.
  4. ОТОЧЕННЯ. Тут спробуйте і переконайтесь.
  5. 15 хвилин злості чи ненависті. Дозволяйте собі таке, головне, щоб правильно і дієво – слухайте у відео.

Нижче наводжу ще кілька способів (витяжка з однієї із моїх попередніх статей)

Коли ресурсу не вистачає…

🌧️ От бувають такі дні, коли немає ні сил, ні бажанні ні на що і ні на кого. Про прибирання дому і приготування їжі і думати важко, читати не цікаво, улюблених друзів бажання бачити немає. Та що тут казати, навіть з рідною дитинкою провести хоч трохи часу сил бракує.

🌧️ Фізично сили ніби і є, немає власне енергії (бажання, ентузіазму). І ми на грані емоційного вигорання. Таке трапляється із багатьох причин. Ми їх тут розбирати не будемо. Бо часом їх не уникнути. Часто таке трапляється навіть якщо ми все робимо правильно. Просто інколи так буває.

❓❓❓ Що ж робити ❓❓❓
Нічого! Банально відпочити, але якісно!

От, справді абсолютно нічого з того, що ви зазвичай робите. Натомість треба перервати свій заритуалений потік справ, на зразок «Встати-попрацювати-поїсти в проміжках-приділити час рідним-спати» (такий собі узагальнений стандартний). І змінити його на абсолютно інший, коли вмикається інша частина мозку – неокортекс.

Тут для різних типів людей працюватимуть різні речі:

  • посидіти з чаєм на самоті
  • погуляти в лісі на самоті
  • послухати музику на самоті
  • піти спати посеред дня (там можна, таке собі дозволити, навіть
  • піти тусити з дуже давніми друзями, з такими, якими зараз ваші інтереси абсолютно не пересікаються, все ж цей кейс не багатьом підійде
  • помалювати, добре працює і у групі, і самому
  • потанцювати, краще таки з групою
  • отримати якийсь емоційний сплеск, ❗але тут нюанс, обережно, може призвести до зворотньго ефекту, тобто з цим треба обережно

Ще коротко додам. Головне не погіршувати цю ситуацію.

Не кричати на рідних, що от ви така вся бідна-нещасна. Від цього стане хіба гірше, швидше за все, вас ніхто не пожаліє, а лише подумає, що сама собі винна, бо так воно і є. І жінці часто лише треба себе ❤️ любити і цінувати правильно!

Якщо ви самі себе не любите і не цінуєте, то не варто сподіватись на це від інших.

Наша внутрішня дитина. Як її розпізнати, поговорити з нею і зцілити.

Наша внутрішня дитина. Як її розпізнати, поговорити з нею і зцілити.

У кожному з нас живе маленька дитина. Це дівчинка або хлопчик, у кожного внутрішнього малюка свій вік. Свій біль. Своя рана. Майже кожна внутрішня дитина була поранена. Найчастіше – батьками. Як це не сумно, але саме вони завдають нам біль. Покараннями, бойкотами, погрозами.

Саме вони нам кажуть:

  • Якби я не народила тебе, у мене була б нормальна сім’я!
  • Якби ти була хлопчиком, тато б від нас не пішов!
  • Якби ти добре вчилася, бабуся б не захворіла!
  • Руки у тебе не з того місця!
  • Кому ти така потрібна!
  • Краще б тебе не було!
  • Краще б я зробила аборт, як і планувала!
  • Я заради тебе всім пожертвувала, а ти …!

Найчастіше вони говорять це в думках чи серцях. Під час сварки, суперечки, у важкій ситуації. Але нам вистачає і одного разу. Одного удару словом, щоб ходити з цією раною все життя. Адже рани на серці дуже важко залатати. А навіть якщо і залатаєш, то шрам буде нагадувати про пережитий біль.

Поранені діти виростають і починають жити самостійним життям. Але вони тільки виглядають дорослими.

Якщо копнути глибше, то можна побачити, що цього суворому дядечкові насправді чотири роки. І мама заборонила йому плакати, щоб не бути як дівчисько. Тому всю свою біль він приховує під кам’яним обличчям.

А ось цій розмальованій кобіті не більше трьох. І вона досі чує гнівний голос мами, яка пророкувала їй, такій страшненькій, самотні роки.

Цей супер-успішний бізнесмен працює день і ніч, щоб довести батькові, що він чогось вартий.

Ця сильна і успішна стервозна дама намагається захиститися від всієї тієї болі, яку їй заподіяв вітчим, не підпускаючи до себе чоловіків. ….

Наші внутрішні поранені діти ховаються всередині нас. Вони чекають зручного моменту, щоб подати голос. Щоб захистити нас від того, що нас знову ранить. Щоб допомогти нам уникнути болю. Щоб зберегти уявну рівновагу навколо.

Але від болю не сховатися. Ми стаємо батьками. І коли наші діти підходять до певного віку, починаються веселощі. Нас плющить і вивертає без приводу. Ми не можемо перебувати поруч. Ми поводимося так, що потім за це соромно. Саме в цьому віці наші внутрішні діти отримали травму.

І у кожного цей вік свій. Комусь складно в перший рік життя дитини. Комусь – у три роки. Комусь в десять ….

Як зцілити свого пораненого малюка?

1. Знайти переваги у своєму скривдженому становищі і відмовитися від них.

Можна дуже довго пестити і леліяти свої рани і шрами. Це дає ряд переваг. Можна не дорослішати. Можна не влаштовувати своє життя «на зло мамі». Можна нескінченно щось доводити – і так начебто з’являється мета в житті.

І дуже часто ми саме цим і займаємося. Ми постійно згадуємо, як несправедливо до нас ставилися батьки. Як нас кривдили або принижували. Це нескінченна жуйка для розуму, яку можна жувати все життя.

Якби не одне але. Поки ми жуємо свої образи і претензії, наше життя проходить. Ми знову і знову даруємо найкращі роки своїм кривдникам. А точніше, своїм думкам про них. Ми не можемо жити повним життям. Чи не можемо бути собою. Не вміємо будувати відносини. Стаємо не найкращими батьками.

Для того, щоб одужати, потрібно захотіти перестати себе жаліти. Роль маленької скривдженої дитини дуже вигідна. Можна нічого не робити в своєму житті і всю відповідальність за це складати на батьків. Адже набагато простіше нічого не робити – а винні вже знайдені.

У чому можуть бути наші переваги/вигоди?

  • Жалість до себе
  • Співчуття оточуючих
  • Відсутність відповідальності за своє життя
  • Марнування життя
  • Інфантилізм
  • Зручна «відмазка» від усього

І коли ці вигоди знайдені, від них потрібно відмовитися. Як би важко це не було. Інакше ніякого лікування не буде.

2. Згадати те, чого нас вчили батьки

Насправді нічого випадкового немає. Наша душа отримує рівно тих батьків, яких заслуговує. І вони вчать нас саме того, що нам потрібно.

Бог дає нам життя через цих двох людей, хочемо ми того чи ні. Він вибирає для нас найкращий варіант для проходження тих уроків, які нам підходять. А уроки можуть бути різні:

  • Терпіння
  • Співчуття
  • Милосердя
  • Безкорисливе служіння
  • Відповідальність за своє життя
  • Уміння віддаватися в руки Бога
  • Уміння прощати
  • Уміння відстоювати свої кордони
  • Здатність йти своїм шляхом і не звертати
  • І так далі
  • А головні уроки всього два – вміти дарувати любов і вміти приймати любов.

Які уроки принесли тобі твої батьки? Стала ти сильною і загартованою? Змусило тебе це досягати більшого? Або може, завдяки ним ти глибше пізнала себе? Навчилася ти по-іншому спілкуватися зі світом?

3. Прийняти своїх батьків такими, якими вони є

Це не так просто зробити, як сказати. Але швидше за все, після того, як ти перестанеш плекати свої болячки і побачиш, скільки всього тобі це дало, процес піде легше.

Є багато різних медитацій на відновлення зв’язку і прийняття батьків. Наприклад, на основі тексту Берта Хеллінгера.

А поки можеш спробувати, наприклад, «Очищення пам’яті дитинства» Олега Гадецького. Або будь-яку іншу записану медитацію.

4. Перестати стояти з простягнутою рукою там, де нічого не дають вже стільки років

Найголовніший крок після всього цього – змінити свою поведінку. Багато хто робить медитації прощення для того, щоб прийти додому до батьків і …. Далі уява зазвичай малює радісні сцени возз’єднання, покаяння, прощення, сліз і урочистого слова про щиру і всебічну любов.

Ми приходимо з цими надіями до мами, і знову натикаємося на холодну стіну байдужості. Або закиди, претензії, звинувачення. І знову скочуємося назад. В образи, в претензії, в свої болячки.

Але насправді тут все чесно. Якщо це потрібно було мені, якщо це саме я робила медитації і хотіла все змінити, то саме мені і потрібно змінювати свою поведінку. І найголовнішим моментом стане – перестати чекати.

Перестати чекати любові, підтримки, прийняття, подяки, гордості, похвали, доброго слова, обіймів. Ми так все життя стоїмо з простягнутою рукою біля батьківської домівки. І чекаємо. Чекаємо. Вимагаємо.

Але може бути, варто попрацювати – зайти туди і подивитися, а чи є там щось, що нам потрібно? і тоді ти ясно побачиш – що ти просиш питної води в пустелі. Ти вимагаєш їжі у жебрака і голодного. Швидше за все, у твоїх батьків немає того, що тобі потрібно.

І саме тому вони тобі цього не дають. Це не тому, що ти погана, ненависна, непотрібна. Просто у них немає цього. Вони самі не отримали цього потоку. Їх самих недолюбили в дитинстві.

Але все-таки вони багато дали тобі. Все, що могли. Іноді – тільки життя. Але ж і це – вже цінний дар і безцінний урок.

Перестань чекати, що вони зміняться. Прийми, що так буде завжди. Навіть якщо тобі це дуже боляче визнати.

Нам важливо налагодити відносини з батьками в своєму серці, а не в реальному житті. І краще не спілкуватися з ними довгий час, але мати внутрішній світ. Ніж ходити до них кожні вихідні і продовжувати ранити одне одного.

Іноді відстань, відсутність спілкування необхідні. Для обох. І головний критерій – повага. В якому становищі тобі простіше зберігати повагу до них? На якій відстані?

5. Знайди джерело того, що тобі потрібно.

Ти стільки років сумуєш і сумуєш …. Нерозумно і навіть жорстоко продовжувати цим займатися, адже у світі стільки всього цікавого. І в ньому є те, що тобі потрібно. Більше того, цього дуже багато – і вистачить на всіх. Потрібно заповнити свої потреби.

Чого ти найбільше хочеш від батьків? Любові? Розуміння? Підтримки? Шукай це там, де цього багато.

Знайди жінку, яка вміє любити – і спілкуйся з нею, як з матір’ю. Знайди однодумців і отримуй у них підтримку і розуміння. Почни молитися Богу – і попроси у нього підтримки і турботи. От хто насправді може дати тобі безпеку і любов – це Бог.

Адже хто сказав, що все це ми повинні і можемо отримати тільки від батьків? Через батьків ми отримуємо своє життя – і це вже більш, ніж цінно.

Місія – бути пораненим дитиною, щоб стати хорошою матір’ю.

Я бажаю кожному з вас залатати рани на своєму серці і навчитися любити і приймати любов! Нехай наші поранені внутрішні діти знову навчаться посміхатися!

адаптована стаття


матеріали взяті з сайту Валяєвих
Чому нам не дарують квіти? 8 березню присвячується.

Чому нам не дарують квіти? 8 березню присвячується.

Буду не попсовою. Відчуваю як багато хто зі мною не погодиться, бо не ті часи і все таке, але вірю, що багато хто задумається і комусь стаття дуже навіть допоможе. Я буду щаслива, якщо хоч у однієї з нас життя стане хоч трохи кращим після перегляду свого ставлення і поведінки.

Навіщо лізти зі шкури, пнутись кудись і перестрибувати через себе, щоб зробити те, що за нас краще зробить чоловік? Та й з яким ентузіазмом він це робитиме, якщо правильно попросити і допомогти йому у цьому.

Чому ми робимо чоловічу роботу? Гендерна рівність? Ми таку її хотіли?

Але чомусь часто нам легше матюкатись, кричати, виявляти невдоволення на пустому місці, витрачати свої ресурси, з’їдати чужі, бо це швидше і легше у короткій перспективі, аніж трохи попрацювати над собою, над своїми принципами, над сімейними цінностями.

Часто чую як жінки на рівні з чоловіками вступають у конфілікт і опускаються до рівня тих, кого вже не витягти.

Розумієте, чоловіки того нас так і сприймають. Бо ми себе так поводимо, того очікувати їхньої прихильності – це з площини нереальності.

Майте відчуття власної гідності. Не будьте «сварливою бабою», «язикатою хвеською» і не «відкривайте пащеку». Бо зараз нас стає таких більше і більше. Можна досягти бажаного і без тих «ексклюзивних методів»

Часом читаю у різних групах чи форумах щось на зразок:

«чоловік мене залишив з дитиною, думав, я приповзу до нього на колінах, але ні, я змогла САМА! Виростити дитину, купити квартиру і нічого мені від нього не треба, та й від решти чоловіків теж. Усі мені заздрять, бо я так змогла…»

Знаєте, як то кажуть «не було б так смішно, якби не так сумно». Ця жінка просто виховала в собі чоловіка. І в глибині душі вона дуже хоче, щоб її пригорнули, але такого немає. І з нею треба дуже довго і багато працювати, щоб вона відкрилась, переосмислила то все і впустила в своє серце чоловіка. Але це лише маленька частинка. Потім треба зуміти не повернутися знову туди ж…

Або таке:

«права жінок погіршуються, насильство чоловіків зростає і т.д.»

Серйозно? Я думаю, що ми самі приклались до цього. Є сумні випадки, дуже, але це не тренд, це просто вони є, як завжди і були, і будуть, на жаль. Це інша тема.

Повірте, я знаю що таке, коли тобі кажуть «Наталя, треба гроші», це зовсім-зовсім невесело.

Так, є випадки, де жінка і чоловік бізнесмени, але їх одиниці. І навіть, якщо таке є, то жінка займається своєю справою, а чоловік забезпечує основні потреби, а бізнес жінки – для її задоволення.

Якщо ж жінка працює на всіх – то починає валитися все.

Що ж робити? Займатись тим, що подобається і у що вірите!

А чоловік нехай вам допомагає. Є варіант зробити бізнес і залучити туди чоловіка. Або ж доєднатись до чоловікового бізнесу.

Я знаю 2-х чарівних і успішних жінок, які досягли свого успіху справді жіночим шляхом. Одна з них ніколи не носить штанів, ніколи, навіть в гори! ЇЇ гардероб – це сукні, спіднички, туфельки 🙂

Інша теж достатньо працює над жіночністю, не так фанатично, але завжди доглянута і у чудовій сукні. ЇЇ чоловік допомагає у бізнесі і є основним її «маячком», коли треба перепочити чи щось змінити.

Уявіть собі, у нас зникло поняття гендерної нерівності, тотальна рівність. Ви кажете чоловікові, – ти повинен заплести доньці косичку, а він вам, – ти повинна викопати яму! Ну смішно, направду смішно. Звісно, ніхто вам не заважає копати яму, якщо ви цього хочете, ви маєте мати на це право, тут я 100% за, але я проти, щоб було нормою копання ям жінками і не дарування їм квітів. Я проти того, що жінки мають працювати днями і ночами для того, щоб забезпечити сім’ю, що жінка має все вирішувати в домі, що жінка має керувати грошима. Так нам гармонії не бачити, бо це не є природніми речами для жінки.

Можливо, хтось зараз скаже, що це все вигадене і навіяне, але подивіть на малих діток, на хлопчиків і дівчаток, які вони колосально різні у поведінці, думках, вподобаннях. Я можу тут ще довго писати про їхні відмінності, але вони і так очевидні.

Дівчатка народжуються вже емоційно наповненими, і якщо їх не зламати, то вони просто еталони жіночності. Хлопці ж простіші набагато, загалом хорошого тата цілком достатньо для того, щоб ваш син виріс чудовою людиною.

Жіночність врятує світ! Багато нам квітів!

Чи варто прокидатися рано-вранці? Плюси і мінуси.

Чи варто прокидатися рано-вранці? Плюси і мінуси.

Ранній ранок!

sunrise

Світанок у місті

У різних книгах по тайм-менеджменту, особистісному розвитку пишуть про те, як класно, корисно і продуктивно прокидатися рано-вранці на світанку – в ідеалі до 6 ранку.

Багато вчень говорять про те саме, багато тренінгів включають це як передову фішку і рекомендують активно впроваджувати.

Але багато хто просто читає і думає, окей, ну і нехай, я не бачу сенсу, все це можна встигнути зробити і ввечері…
Може й, так. Але тоді у вас немає відчуття цієї чудесної ранкової прохолоди, свіжості нового дня, розуміння того, що ви все встигаєте, що ви побачили сонце ще тоді, коли воно тільки з’являється на горизонті)
Недаремно на деяких календарях ще пишуть точний час сходу і заходу сонця. 🐦🐦

Найбільш недосяжним це виглядає для “сов”. І вони вважають, що нереально перебудувати свій організм, та й це шкідливо. Насправді, це не зовсім так. Але і дуже індивідуально. Якщо це робити поступово, з якоюсь метою, з натхненням – то все ок.

Є надзвичайно важливий нюанс – лягати раніше спати.
Бо без виконання цієї умови ранішнє вставання не принесе користі, це як мінімум. Особливо це важливо для жінок. Не можна, щоб ваш сон тривав менше 7 годин. Це, звісно, дуже індивідуально, комусь треба і 9. Повноцінний сон таки має бути. І ви ніколи не заціните вставання рано-вранці, якщо ляжете опівночі чи пізніше)

А тепер до власних досягнень, тобто до практикуму. Я ще та бувала “сова”. Будильник на мене не діє ні разу. І щоб встати зранечку, мене будить чоловік, який супер-пупер вмотивований своєю мрією, заради якої прокидається вже 2 місяць о 6й ранку)

Ось які результати в мене завдяки прокиданню о 7 ранку протягом тижня:

  • 👉 Цього тижня я щодня маю обід, який готую зранку!
  • 👉 Моє волосся щодня гарне і доглянуте!
  • 👉 Моя дитина цього тижня приїжджає в садочок на годину раніше у порівнянні з минулим!
  • 👉 У мене прибрано вдома!
  • 👉 Я нормально снідаю!

Зараз “вставання рано-вранці” стало новомодним віянням і дуже багато людей захопились цим і хочуть наслідувати його і практикувати.
Та чи справді воно нам треба⁉️👂

❗️Прокидатись ще до сходу сонця завжди було чимось особливим, про це згадується ще у давніх рукописах. Про те, для деяких верст населення, для деяких професій це звичайне, а, подекуди, і обов’язкове явище. А комусь це зовсім не потрібно.

До чого я це все? А до того, що не потрібно себе примушувати рано прокидатись, якщо воно вам зовсім не подобається❗️і немає зайвої необхідності, а лише для того, що показати, що ви “сучасна свідома” людина)))

‼️Вставати рано вранці потрібно для того, якщо ви справді цього хочете і воно вам необхідне.‼️

Цей час найефективніший в плані креативності, ідеальний для молитви, для якихось усамітнень чи медитацій. Для роботи над власною справою, якщо у вас ще й інша робота є.

‼️ Щодо мотивації вставати зранку, то повторюсь, вам її не потрібно, бо вона уже буде, якщо ви прокинулись заради чогось‼️
Тобто, вона буде природньою, а не штучно налаштованою.

Але, щоб додати 🔥 як то кажуть, ось що найефективніше:

  • 👉 Якщо ви домовились з друзями/знайомими щось зробити зранку, н-д, ранковий біг чи басейн, чи нарада на постійній основі
  • 👉 Якщо ви запланувати щось для себе зробити, н-д, щось зв”язати, намалювати, вишити, написати, порахувати, будь-що, на що бракує часу серед дня. Навіть банальний відбір фото чи прибирання в шафі, чи готування їжі. Можете продовжувати список…
  • 👉 А ще, кожен світанок – особливий! ❤️ Є така дитяча книжка “Два черв”ячкки” Наталії Чуб, у ній дуже гарно описано наскільки може бути різним захід сонця і що більше ніколи такого не буде. Так само зі світанком ☀️ – щодня він інший.❤️
  • ❤️ Зустріти сонце з філіжанкою кави (тобто стаконом води з медом))) і цікавою книжкою!
    ❤️ Щоранку складати список справ на день (рекомендують це робити ввечері на наступний день, але мені буде зручно так), бо на вечір є інший флов-ліст, про це теж трохи згодом.

А для тих, хто ніколи цього не робить – ловіть фото і таймлапс сходу сонця над морем.

🐦
Хто коли встає? І що встигає? Поділіться якимись фішечками, плз.
🐦

Чим зайняти піврічну дитину? 25 цікавих занять з малюком

Чим зайняти піврічну дитину? 25 цікавих занять з малюком

Привіт, мої любі!

Ті, у кого маленькі дітки чи хто їх планує – це дуже стане вам у пригоді.

Мабуть, не лише я задавала собі запитання, що з тою дитиною робити, щоб вона не знудилась і самій не з”їхати з глузду))) Тоді я ще думала, що це більше для того, щоб дитину розвивати і склала наступний список, бо голова мам, вона така … – дуже багато всього одночасно))) Особливо у тих, у кого ця дитина перша!

Усі мої підписники і читачі – турботливі, розумні й інтелігентні батьки чи майбутні батьки 😉 Отож, ловіть список занять зі своїм чадом ;), які повеселять не лише малюка, а і вас!

Це короткий перелік того, що можна робити з піврічним малюком (можна також з меншою і з більшою дитиною, але у нас це орієнтовно з 4 міс було).

Загальне

  1. Обнімашка і цьом зранку!
  2. Вмивання личка прохолодною водою

Розвиток, творчий розвиток

  1. Демонстрація іграшок, імпровізовані міні-сценки
  2. Картки Домана, книжечки для найменших
  3. Говорити до дитини
  4. Потішки їй розказувати
  5. Казочки читати
  6. Увімкнути веселу абетку (лише на слух, не привчайте дитину до монітора завчасу)
  7. Коментувати усі свої дії

Розвиток смакових якостей

  1. Розвиток смакових якостей – давати спробувати, лизнути різні фруктики

Час для дитини без батьків

  1. Самобавучість на килимку
  2. Самобавучість на дивані

Ігри, творчість, сенсорика, моторика, спорт

  1. Бавитись “ку-ку” і хованки
  2. Співати дитині
  3. Включити музику Моцарта
  4. Поносити по кімнатах, давати пробувати все на дотик
  5. Танці разом
  6. Гімнастика, масажики
  7. Шарудіти пакетиком
  8. Вправи на фітболі
  9. Тягати по підлозі на ковдрочці
  10. Прогулянка
  11. Плавання у ванній

Цей список можна продовжити, діліться у коментарях тим, що вас «рятує» і чим займаєтесь з вашим малям.

Adri

Красуня Адрі

 

Читайте також, 50 порад для новоспечених матусь 😉

 

Найцікавіших і найвеселіших Вам моментів з Вашим малюком!